» » «Тиждень банкіра». День другий. Науковий диспут студентських наукових гуртків кафедри банківської справи

«Тиждень банкіра». День другий. Науковий диспут студентських наукових гуртків кафедри банківської справи

Дата: 18-05-2016, 12:18 | Автор: Марія Вільшанська, студентка групи ФБС-41

 17 травня 2016 року студентські наукові гуртки кафедри банківської справи «Банківський аналітик» та «Грошова парадигма» взяли участь у науковому диспуті «Виклики лідерству США у глобальному фінансовому і економічному просторі». Метою дискусії було визначення основних переваг США  в економічному, соціально-технологічному та геополітичному аспектах, а також обґрунтування перспектив країн Європейського Союзу та Китаю, які претендують на світове лідерство в найближчі десятиліття.
 
Відкрила науковий диспут зі вступним словом к.е.н., доцент кафедри банківської справи Ольга Олегівна Іващук, звернувши увагу на те, що зустріч двох гуртків, які функціонують при кафедрі банківської справи стала вже традиційною в плані проведення наукових заходів та обговорення найактуальніших проблем сучасного економічного середовища. Координатор роботи наукового заходу відзначила, що за сучасних умов такі дискусії є вкрай необхідними, оскільки усім відомо, що істина народжується у порівнянні. Вона також вказала на актуальність обраної тематики, підтвердженням чого є переповнення засобів масової інформації дослідженнями експертів та науковців.
 
Із вітальним словом до учасників наукового диспуту звернувся декан факультету банківського бізнесу, к.е.н., доцент Богдан Петрович Адамик, привітавши усіх із черговим заходом приуроченим святкуванню тижня банківського працівника, зазначивши неординарність обраної тематики. США задають тон світовим фінансам, банківській індустрії, новим технологіям і навіть політиці. Проте обговорюючи економіку, слід обирати тільки кращі та позитивні сторони, які можна взяти з досвіду і інших провідних країн.
 
Із ґрунтовними доповідями по заявленій темі наукового диспуту виступили учасники студентських наукових гуртків «Банківський аналітик» і «Грошова парадигма». Зокрема, першим із доповіддю «Лідерство США в економічній, техніко-технологічній та соціальних сферах: сучасний стан та перспективи» виступив Максим Григор’єв, студент групи ФБС-22, який відзначив, що США – лідер світової економіки, країна, яка за рівнем та масштабами розвитку значно випереджає будь-яку з інших розвинених держав. Доповідач довів, що США залишається світовим лідером, спираючись на комбінацію факторів: Америка випускає долар, служить основою світового попиту, генерує та встановлює принципи фінансового регулювання. Разом з тим США мають усі можливості протягом декількох десятиліть володіти ключовими світовими позиціями у Північній Америці, у Західній півкулі, в усіх чотирьох океанах та космосі, у військовій могутності та військових дослідженнях, на основних світових ринках, у науці та практичних розробках, в інформаційній революції, у продуктивності праці, у залученні талановитих іммігрантів, у світовій університетській освіті, у повідних засобах масової інформації, у популярній культурі, у залученні молодіжних симпатій та в міжнародній допомозі.  Америці практично забезпечені десятиліття найбільшого впливу на світ та на перебіг світової еволюції.
 
У доповіді на тему: «Геополітика США в умовах глобалізації» студент групи ФБС-21 Михайло Манько відмітив, що наа кожному етапі світової історії завжди були ті, кого називали гегемонами: Іспанія, Нідерланди, Британія, тепер ? США. Кожен цикл гегемонії має два періоди. Спочатку держава за рахунок інновацій і технологій піднімає свою економічну і військово-політичну могутність. Паралельно в системі визріває гегемон-претендент, і між ними починається боротьба. Він зауважив, що Для того щоб конкурувати з Європою та Азією, які до цього були у фокусі американських інтересів, і зберегти світове лідерство, Вашингтон сьогодні має активно співпрацювати з Латинською Америкою в напрямі створення спільного ринку Західної півкулі. Підсумовуючи, Михайло підкреслив, що звернення США до найближчих сусідів, як стверджують прихильники континенталізму, посилить здатність США конкурувати з європейцями та японцями. Американський бізнес має поєднати недорогу робочу силу Мексики (а то й країн Центральної Америки) з технічно досконалішими американськими технологіями.
 
Про роль долара та найвпливовіший центральний банк світу – Федеральну резервну систему США розповіла у своїй доповіді «Монетарна політика ФРС США і роль долара як домінанти глобального фінансового простору» студентка І курсу магістратури Марина Варга. Вона вказала, що головним фактором, котрий визначає роль долара США як провідної резервної валюти є те, що саме у доларах здійснюється основна частка розрахунків за енергоносії і передусім за нафтопродукти. На сьогоднішній день долар займає міцні позиції на світовому ринку в якості ключової розрахункової валюти, в якій номінуються міжнародні контракти і йому не існує рівних. Проаналізувавши структуру офіційних валютних резервів, доповідач підкреслила, що долар залишається основною резервною валютою світу і саме у доларах утримують свої резерви центральні банки більш ості країн світу. Марина Варга відзначила, що будь-які зміни в монетарній політиці ФРС США вплинуть на всі країни світи, звичайно в різній мірі. Це доводить, що США займають лідерські позиції в світовому просторі. Вони використовують свою валюту як знаряддя глобального управління. Саме долар і політика ФРС забезпечують і утримують лідерські позиції США у світі.
 
Із обґрунтуванням протилежних позицій виступили учасники наукового гуртка «Грошова парадигма». Так, у доповіді «Історія євро від зародження до світового лідерства» Віта Заверуха, студентка групи ФБС-42, зазначила, що безперечно американський долар відіграє сьогодні помітну роль на міжнародній арені та й у житті кожного з нас, адже як відомо, навіть «бізнесмени» на ринку піднімають на продукти ціни, бо долар підріс. Але не варто оминати увагою ще одну валюту, яка на сьогоднішній день, за 17 років функціонування показала, що долару варто підкріпити свої позиції. Це – євро. Студентка відмітила, що все більше число експертів пророкують, що економіка США в найближчі роки буде поступово слабшати, що призведе до продовження «відступу» долара перед євро і єною. Євро – це відносно молода валюта, яка відмінно показує себе останніми роками. І ми з впевненістю можемо сказати, що вона може претендувати на звання найтвердішої валюти.
 
Платіжні системи, що з’явилися з розвитком Інтернету і використовують віртуальний простір змістовно обґрунтував в своїй доповіді студент групи ФБС-31 Руслан Клімович. Доповідач зазначив, що біткойни – це цифрова валюта (або «криптовалюта»), емітентом якої не виступає ні жоден із центральних банків будь-якої країни, ні фінансова установа, підконтрольна уряду. Таким чином, головна особливість цієї віртуальної валюти – можливість проводити платежі безпосередньо від людини до людини, без посередництва фінансової установи (на відміну від банку при оплаті картою) або іншої третьої сторони (наприклад, PayPal, WebMoney). Це втілює ідею децентралізованої демократії, що і привертає технічно обізнаних користувачів Мережі, а віднедавна не тільки їх. Також студент зауважив, що експерти фінансового світу і гуру в області захисту інформації схиляються до того, що Bitcoin має всі шанси перевернути сучасний світ віртуальних платежів і стати гідною альтернативою конкурентам.
 
У доповіді «Китайський юань як загроза лідерству долара на міжнародній арені» Марія Марусин, студентка групи ФБС-42 представила аргументи, що за останні 30 років у світі відбулось економічне диво – стрімкий розвиток Китаю, який за цей досить короткий період, фактично за одне покоління людей, зумів стати світовим велетом; китайська економіка за обсягом промислового виробництва є першою у світі; Китай – єдина країна що обійшла за цим показником США; і за багатьма іншими показниками є лідером світового розвитку. У висновках Марія Марусин зазначила, що підвищення статусу юаня в політичному сенсі можна інтерпретувати і як заклик до Китаю будувати свою систему впливів через глобальні інститути, а не створювати їхні регіональні аналоги.
 
Заслухавши представлені доповіді, учасники наукового диспуту взяли активну участь в обговоренні викликів, які стоять перед Сполученими Штатами Америки на сьогодні.
 
Так, Віта Заверуха («Грошова парадигма») зазначила, що за даними Мінфіну США, бюджетний дефіцит в березні 2016 року склав $ 108 млрд, і це більш ніж в два рази перевищує показник за аналогічний період минулого року. Марія Вільшанська («Банківський аналітик») зауважила, що за підсумками 2015 року відтік капіталу з Китаю досяг 1 трлн доларів на тлі девальвації юаня, уповільнення економічного зростання і спаду на фондовому ринку. За інформацією BloombergIntelligence, річний показник більш ніж у сім разів перевищив дані 2014 року, коли відтік капіталу становив 134,3 млрд доларів. Це також стало максимальною сумою з 2006 року. Це в свою чергу призвело до скорочення обсягу валютних резервів Народного банку Китаю на $513 млрд в 2015 році.
 
Аліна Головатюк («Грошова парадигма») акцентувала,що в 2010 р. Президент США Барак Обама, поставив задачу подвоїти експорт за 5 років. Саме внутрішня торгівля стала головним драйвером економічного росту США 2010-2011 рр. Влада надіялась що експорт забезпечить стабільність на внутрішньому ринку праці. Проте мрія про експортний бум не здійснилась. Якщо експорт з 2003 по 2008 виріс на 80%, то з 2009 по 2015 ріст зменшився на 48%.  Ірина Замолинська («Банківський аналітик») вказала на ознаки зменшення темпів економічного росту Китаю, що  почали проявлятися ще у 2012 році. Тоді, після майже 33 років середнього 10-відсоткового росту, ВВП країни не досяг і 8%. У 2015 році, коли ріст ВВП становив 6,9%, було проголошено економічний курс «нової нормальності», який негативно впливає на фондовий ринок Китаю.Так, сукупний індекс Шанхайської біржі спочатку року скоротився на 22%, Шеньчженьської біржі – впав на більш ніж 22%. Індекс, що призначений для реплікації продуктивності 300 акцій, що торгуються на Шанхайській та Шеньчженьській фондових біржах, втратив 20%.
 
Гнатів Ольга («Банківський аналітик») влучно підмітила, що недоліками біткойна є: цінова нестабільність, втручання хакерів, проблематичність повернення та недовіра користувачів. А в умовах війни чи воєнного стану, коли інтернет-зв’язок буде відсутнім, отримати такі необхідні гроші на оборону за умов активного використання інноваційної валюти буде просто неможливим.
 
Завівач кафедри банківської справи, д.е.н., професор Олександр Валерійович Дзюблюк у підсумку відзначив, що дискусія була цікавою, продуктивною та аргументованою, оскільки позиції двох гуртків були чітко вираженні. В сучасних умовах важко будувати довгострокові прогнози щодо перспектив провідних країн світу, тому можна лише надати оглядову оцінку розвитку економік ЄС, Китаю та США. Як зазначалося у доповідях «Банківського аналітика», ЄС не може забезпечити світову безпеку і саме США є гарантом світової стабільності, єдиною потугою, яка зможе підтримати рівноважний баланс. Проте, «Грошова парадигма» обґрунтувала той факт, що глобальне лідерство не є нескінченним. Серед проблем Китаю доцільно виділити закритість економіки та жорсткий державний вплив на валютний курс. Говорячи про Україну, беззаперечним вектором розвитку для нас мають стати англо-саксонські країни, адже саме за ними майбутнє.
 
Підводячи підсумки наукової дискусії, Ольга Олегівна Іващук подякувала усім учасникам заходу за цікаві та ґрунтовні матеріали та новітні пропозиції щодо покращення фінансової ситуації світу.