» » Назустріч новим викликам

Назустріч новим викликам

Дата: 6-10-2016, 12:53 | Автор: Директор Музею історії ТНЕУ

Знаковим для нашого закладу став початок 70-х років, коли міністр вищої і середньої спеціальної освіти УРСР на виконання Постанови Ради Міністрів СРСР № 580 «Про організацію Тернопільського фінансово-економічного інституту» від 22 липня 1970 р., відповідної Постанови Ради Міністрів УРСР № 435 від 24 серпня 1970 р. та наказу Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР № 542 від 7 серпня 1970 р. видав наказ № 848 від 11 грудня 1970 р. про організацію з 1 січня 1971 р. на базі факультету Київського інституту народного господарства ім. Д. С. Коротченка Тернопільського фінансово-економічного інституту (ТФЕІ). Виконувачем обов’язків ректора, а згодом ректором ТФЕІ було призначено Леоніда Каніщенка. «Події розвивалися настільки бурхливо (ми певною мірою побили рекорди тодішнього Союзу), — згадував згодом засновник нашого внз, перший його ректор, а нині академік, професор, заслужений працівник освіти України Л. О. Каніщенко, — що за неповних п’ять років ми створили самостійний заклад вищої освіти. Однак за цим — величезна робота. Приміром, якщо у перший рік ми мали всього 4 викладачі, то через чотири роки — уже 150. І не просто викладачів. 70 відсотків з них були кандидати і доктори наук. Словом, це був потужний професорсько-викладацький штат. Треба було працювати. І коли побачив перші результати, то зрозумів, що, незважаючи на проблеми (не вистачало викладачів, книг, приміщень, стільців…), при великому бажанні можна зробити все. Хотілось і вірилось. Не було такої наради чи засідання, де б ми не аналізували зроблене і не планували, що треба зробити. Кожний крок уперед вважався у нас надзвичайною подією. Кожний новий професор чи кандидат наук — великим досягненням. Розумію, що інколи я був надто вимогливим, навіть дещо настирливим. Але іншого виходу я не бачив».

Тернопільський фінансово-економічний інститут став першим в Україні вищим навчальним закладом фінансово-економічного профілю. У середині 1971 р. міністр вищої і середньої спеціальної освіти України підписав наказ про присвоєння йому другої категорії, а з 1 вересня 1979 р. — першої. Тоді на території колишнього Радянського Союзу було всього чотири фінансово-економічних інститути — Казанський, Ленінградський, Московський і Тернопільський. Його головним завданням була підготовка кваліфікованих спеціалістів-економістів для фінансової системи, промисловості, сільського господарства та державної статистики.

У зв’язку з відкриттям ТФЕІ в січні 1971 р. на базі факультетської була створена вчена рада інституту на чолі з Л. О. Каніщенком, який, незважаючи на те, що був наймолодшим ректором, невдовзі очолив Раду ректорів західноукраїнського регіону, куди входили вищі навчальні заклади Тернопільської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської і Хмельницької областей. На своїх засіданнях інститутська вчена рада розглядала питання, пов’язані з навчально-методичною, виховною та науковою роботою кафедр, розвитком госпдоговірної тематики, прийомом на навчання вступників тощо. На першому її засіданні було обрано керівників підрозділів та сформовано науково-методичну комісію.

Керівництво освітнім і методичним процесами у вищому навчальному закладі здійснювали проректори з навчальної роботи. Одним із перших посаду проректора з навчальної роботи обіймав з 18 лютого 1972 р. до січня 1973 р. канд. іст. наук (1969 р.) доц. Валентин Павлович Шкварець. Він — випускник Чернівецького державного університету, працював у внз з 1 вересня 1967 р. викладачем, старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри суспільних наук, завідувачем кафедри економічної історії і географії. Сьогодні — він заслужений діяч науки і техніки України, д-р іст. наук, проф., завідувач кафедри історії України Навчально-наукового інституту історії та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського.

На момент створення, згідно з наказом міністра вищої і середньої спеціальної освіти № 5 від 5 січня 1971 р., у структурі інституту було сформовано три факультети: фінансово-економічний (з 1992 р. — фінансовий) (декан — доц. В. П. Вихрущ), обліково-економічний (з 1992 р. — обліку та аудиту) (декан — доц. С. І. Шкарабан), вечірньої і заочної форм навчання (декан — доц. А. В. Григорук), де здобували знання 1000 студентів. Їхніми наставниками були 104 штатних викладачі, в т. ч. 39 кандидатів наук, та 35 — з погодинною оплатою, об’єднаних у 14 кафедр (на початку 1971 р. було організовано додатково до існуючих 11 кафедр ще 3 нових: кафедру бухобліку у промисловості та економічного аналізу розділено на кафедру бух обліку у промисловості й кафедру економічного аналізу; кафедру економіки та технологічних дисциплін — на кафедру економіки, організації і планування промислового виробництва і кафедру економіки, організації і планування сільськогосподарського виробництва; кафедру загальнонаукових дисциплін (марксизму-ленінізму) — на політекономії та історії КПРС, філософії і наукового комунізму (у 1972 р. останню розділено на дві самостійні кафедри: історії КПРС та філософії і наукового комунізму), а кафедру цифрових обчислювальних машин перейменовано у кафедру обчислювальної техніки та механізованої обробки інформації). За стажем вузівської і викладацької роботи професорсько-викладацький склад інституту розподілявся так: до 5 років — 78 осіб, 5–10 років — 19, понад 10 років — 7.
Як зауважує д-р екон. наук, проф. Є. В. Савельєв: «На хвилі зростання потреби у нових підходах до розвитку економіки та відсутності потрібних для цього кадрів, Л. О. Каніщенку вдалося довести спроможність у місті, яке не мало науковців-економістів, за короткий термін сформувати кадровий потенціал інституту і не залишити сумнівів у всіх вертикалях влади колишнього Радянського Союзу, що самостійний економічний інститут у Тернополі може готувати кадри як для України, так і загалом для колишнього Радянського Союзу. Завдяки цьому для інституту забезпечили бюджетне фінансування, навчатися у ТФЕІ виявили бажання випускники шкіл із Західної і навіть Правобережної України».

Варто зазначити, що на обліково-економічний факультет у 1971 р. вступив майбутній Президент України Віктор Ющенко. З 1 вересня 1973 р. було створено новий факультет — планово-економічний (декан — доц. І. В. Войчишин), на якому освоювали спеціальності: «Бухгалтерський облік у сільському господарстві», «Планування у промисловості», «Планування в сільському господарстві». Тоді ж було організовано кафедри бухобліку в сільському господарстві, технологічних дисциплін, прикладної математики, грошового обігу і кредиту. Саме зі студентів II курсу фінансового та обліково-економічного факультетів було сформовано три групи, які завершували навчання на новоствореному планово-економічному факультеті. Був серед цих студентів і Віктор Ющенко.
Однокурсники В. А. Ющенка згадують: «Він був вельми товариським хлопцем. Другою після навчання пристрастю для майбутнього Президента були Карпати. Вже після I курсу він став інструктором із туризму і водив молодь на Говерлу. Якось не зміг вчасно повернутися з гір і пропустив день занять». Як згодом розповідав уже сам глава держави, його викликав до себе ректор Л. О. Каніщенко і суворо запитав: «Може, Вам краще було б віднести свої документи в інститут фізкультури?» На щастя, тими словами конфлікт було вичерпано і Віктор Ющенко успішно продовжив навчання. Досі в університетських архівах є його студентські світлини: в турпоході, з друзями, на спортивних змаганнях.

Наступним новоствореним підрозділом ТФЕІ став факультет підвищення кваліфікації (ФПК) контрольно-ревізійного апарату. Його було організовано в листопаді 1973 р. для перепідготовки працівників внутрівідомчого контролю десяти міністерств і відомств України нематеріальної сфери виробництва. Зокрема, на ФПК удосконалювали свою кваліфікацію керівні працівники та спеціалісти установ Держбанку СРСР, Держтрудощадкас СРСР, Міністерства освіти УРСР, Міністерства охорони здоров’я УРСР, Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР, Держкомкіно УРСР — всього понад 300 спеціалістів щорічно.

Першим деканом факультету був канд. екон. наук, доц. Михайло Володимирович Гаглазов, який працював на цій посаді до 1984 р. У 1984 році деканом ФПК призначено П. Г. Вашківа, з приходом якого робота факультету значно активізувалася: посилилася увага до організації навчального процесу, його методичного та матеріального забезпечення.

Ще раніше, у грудні 1972 р., з метою надання допомоги при вступі до ТФЕІ військовослужбовцям, звільненим у запас, працюючій молоді, в якої з різних обставин утворилася перерва між закінченням середнього загальноосвітнього закладу і часом вступу до внз, було створено підготовче відділення, на якому спочатку навчалося 100 осіб. Його організатором і першим завідувачем був канд. екон. наук, доц. М. О. Ковтонюк.