Формування та підтримка сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі
Поняття "формування", у його загальному значенні, - це розвиток чого-небудь (із характерною для нього специфікою) під впливом цілеспрямованих дій.
Вивчення соціально-психологічного клімату можна будувати на основі практичних (спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності, стан навчальної дисципліни, узагальнення незалежних характеристик та інше.) та психологічних методів, що потребують спеціальної підготовки (соціометричне опитування, анкетування, референтометрія та інше).
При спостереженні та бесіді зі студентами цілеспрямовано використовувати непрямі ознаки (показники) рівня розвитку соціально-психологічного клімату.
Для сприятливого (зрілого, здорового) СПК властиві:
-переважання творчого, професійного настрою протягом дня навчання;
-почуття групової згуртованості та товариськості;
-високий рівень підготовки студентів;
-гарні взаємозв'язки між викладачами і студентами;
-рівномірність розподілу об'єму навчання та навантаження на кожного студента групи;
-своєчасність та об'єктивність вирішення конфліктних ситуацій;
-справедливість в оцінці діяльності студентів групи, а також розподіл винагороди;
-використання можливостей неформального лідерства для розв'язання навчальних та виховних завдань;
-критика й самокритика;
-колективне обговорення варіантів важливих рішень, що приймаються;
-цілковита згода надати допомогу товаришам.
До основних показників рівня розвитку СПК відносять: ефективність професійної діяльності, стан навчальної дисципліни й характер руху учасників навчального процесу. Серед суб'єктивних (психологічних) показників часто називають ступінь задоволеності членів колективу різними сторонами його життєдіяльності, особливості сприйняття та розуміння інших людей, задоволеність взаємовідносинами, що склалися, психічний стан студентів, ефективну навчальну мотивацію та інше.
В значній мірі формування сприятливого соціально-психологічного клімату залежить від врахування п'яти основних груп факторів, що впливають на нього. Наприклад, спостереження показують, що часто причиною незадоволеності студентів являються фактори успішності (рівень викладання знань, розуміння викладачами студентів та ін.), функціональні фактори (нерівномірність навантаження студентів групи, нечіткість критеріїв та показників оцінки результатів навчання тощо), управлінські фактори (незрозумілість концепції викладача по відношенню до студентів, необ'єктивність та несправедливість викладачів в оцінках, протягування керівництвом студентів до виконання ними невластивих для них функцій тощо), та психологічні фактори (протиріччя та конфлікти, соціально-психологічна несумісність студентів, відхилення в групових нормах, поглядах та традиціях тощо.). Якщо в роботі з групою студентів намагатися усувати зазначені негативні фактори, то ця обставина, без сумнівів, буде сприяти розвитку сприятливого СПК, гарного навчального настрою студентів та задоволеності.
Тому формування сприятливого СПК неможливо розглядати ізольовано від суб'єкт-суб'єктних відносин: "викладач-студент", "студент-студент".
Для розуміння впливу взаємодії того, хто навчає, з тим, кого навчають ("викладач-студент") та взаємовідносин між особистостями, яких навчають ("студент-студент") на формування і розвиток сприятливого СПК.
Якісним показником позитивних суб'єктивних стосунків "викладач-студент" є перегляд особистістю студента свого ставлення до засвоєння інформації, які знаходять своє відображення у позитивній зміні ціннісних орієнтацій, актуалізованій поведінці студентів під час занять і поза ними, у конкретизації професійної мети і мотивів навчання та самих способів взаємодії у стосунках між суб'єктами навчання.
Загальновідомо, що студента неможливо "наповнити" знаннями - його потрібно змотивувати, викликати в ньому внутрішнє бажання оволодіти цими знаннями. І це, головним чином, залежить від особистості викладача, від його самопрезентації, його інтелектуальних і педагогічних здібностей, які є головними носіями виховних функцій навчальної ситуації.
Таким чином, навчально-комунікативні взаємодії викладача з студентами відіграють роль не тільки в полегшенні інтеріоризації засвоєння знань із навчальних курсів, але й позитивно впливають на формування й розвиток сприятливого СПК та особистості майбутнього педагога в цілому.
Підсумовуючи все зазначимо, що цілеспрямоване створення і підтримання СПК - це форми, засоби та механізми усвідомлення та рефлексії спрямованості особистості студента на оволодіння професійними знаннями, це фактична та прогностична картини професійної підготовки майбутніх особистостей, які мотивують і організовують навчально-виховну діяльність, це те, що забезпечує особистісно-професійне зростання майбутніх фахівців та допомагає їм зрозуміти себе не тільки як особистість, але й як суб'єкта майбутньої професійної діяльності.