Порядок оцінювання знань студентів в ТНЕУ

1.2. Порядок унормовує основні принципи організації поточного, підсумкового та триместрового (семестрового) контролю знань студентів, на яких поширюється дія Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Тернопільському національному економічному університеті, а також методику переведення показників академічної успішності студентів ТНЕУ в національну шкалу та шкалу ECTS.

1.3. Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації таких завдань:

• підвищення мотивації студентів до систематичного активного навчання протягом триместру (семестру) та навчального року, їх переорієнтація з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;
• відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;
• відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних заходів, критеріями та порядком їх оцінювання;
• подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується системою контрольних заходів із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання, а також врахуванням усіх видів навчальної роботи студента протягом триместру (семестру);
• забезпечення належних умов для вивчення програмного матеріалу з нормативних і вибіркових дисциплін і підготовки до контрольних заходів, що досягається їх чітким розмежуванням за змістом і термінами проведення;
• розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

ІІ. Основні принципи організації поточного, підсумкового та триместрового (семестрового) контролю

2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних контрольних заходів, які включають поточний, підсумковий модульний та триместровий (семестровий) контроль.

2.1.1. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних і семінарських занять і має на меті перевірку знань студентів з окремих тем та рівня їх підготовленості до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань та умінь визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю за триместр (семестр) визначаються як середня з поточних оцінок за 100-бальною шкалою, відображених у журналах обліку відвідування та успішності викладача та академічної групи, можуть включатися до залікового кредиту як окремий заліковий модуль, якщо це передбачено робочою програмою дисципліни.

2.1.2. Підсумковий модульний контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних (лабораторних, семінарських) занять з певної дисципліни – змістового модуля. Завданням підсумкового модульного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст декількох тем дисципліни, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал. Форми підсумкового модульного контролю та система оцінювання рівня знань та умінь студентів визначаються кафедрою та відображаються у робочій програмі дисципліни. Оцінки з підсумкового модульного контролю за 100-бальною шкалою відображаються у журналах обліку відвідування та успішності викладача й академічної групи і включаються як окремий заліковий модуль до залікового кредиту.

Окремою формою підсумкового модульного контролю є комплексні або наскрізні індивідуальні розрахунково-графічні та інші завдання, рівень виконання яких оцінюється за 100-бальною шкалою, а оцінка включається до залікового кредиту як окремий заліковий модуль, якщо це передбачено робочою програмою дисципліни.
Кафедрами можуть використовуватися й інші форми підсумкового модульного контролю результатів навчання студентів з врахуванням специфіки дисциплін та відповідним відображенням у робочих програмах.

2.1.3. Триместровий (семестровий) контроль проводиться у формі екзамену, диференційованого заліку або заліку в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою навчальною програмою і в терміни, встановлені робочим навчальним планом та графіком навчального процесу.

Екзамен – це форма підсумкового контролю, яка передбачає перевірку розуміння студентом теоретичного та практичного програмного матеріалу в цілому, здатності творчо використовувати накопичені знання та уміння, формувати власне ставлення до певної проблеми тощо. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Зміст екзаменаційних завдань та система оцінювання встановлюються кафедрами, а оцінка включається до залікового кредиту як окремий заліковий модуль, якщо це передбачено робочою програмою дисципліни.

Диференційований залік та залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі оцінювання залікових модулів. Оцінка з дисципліни за 100-бальною шкалою розраховується як середня у відповідності з ваговими коефіцієнтами, передбаченими у робочій програмі.

ІІІ. Організація поточного та підсумкового модульного контролю

3.1. При організації поточного контролю кафедри та керівники курсів самостійно визначають об'єкти контролю, форми проведення контрольних заходів та критерії оцінювання за 100-бальною шкалою. Результати оцінювання відображаються у журналах викладачів та академгруп, а також доводяться до відома студентів на практичних, семінарських та лабораторних заняттях.

3.2. При поточному контролі оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрованих у відповідях та виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні проблемних питань, які винесені на семінарські (практичні) заняття; вміння виконувати практичні розрахункові завдання та інтерпретувати одержані результати; виконання і захист лабораторних робіт; результати експрес-контролю у формі тестів тощо.

3.3. При організації підсумкового модульного контролю кафедри та керівники курсів самостійно визначають об'єкти контролю, форми проведення контрольних заходів та критерії оцінювання, які знаходять відображення в робочих програмах.

3.4. При підсумковому модульному контролі оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів; самостійне опрацювання тем; проведення розрахунків; написання рефератів, есе; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, їх переклад з іноземної мови; підготовка анотацій публікацій тощо.

3.5. Підсумковий модульний контроль знань та умінь студентів може проводитися у формі тестів, контрольних робіт, розв'язання практичних завдань, виконання індивідуальних робіт, розв'язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо. Кількість підсумкових контрольних заходів залежить від обсягу дисципліни, але не більше 5-ти на триместр (семестр). Результати підсумкових контрольних заходів оцінюються за 100-бальною шкалою та доводяться до відома студентів не пізніше трьох днів з часу його проведення.

3.6. Ректорська контрольна робота, яка проводиться наприкінці триместру (семестру), є одним із залікових модулів з дисципліни.

3.7. Студенти, які до початку сесії мають хоча б по одному підсумковому контрольному заходу (заліковому модулю) менше 60 балів, не одержують заліку і не допускаються до екзамену рішенням кафедри як такі, що не виконали навчальної програми з дисципліни.

3.8. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – у роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій – а також були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть присуджуватися додаткові бали.

3.9. Результати поточного та підсумкового контролю заносяться керівником курсу (викладачем) у «Відомість обліку успішності» з дисципліни як оцінки з залікових модулів (додаток 1).

ІV. Організація триместрового (семестрового) контролю

4.1. Триместровий (семестровий) контроль у формі заліку або диференційованого заліку передбачає, що підсумкова оцінка з дисципліни визначається як середня арифметична (проста або зважена) з оцінок по залікових модулях, як це передбачено у робочій програмі дисципліни. Ці оцінки розраховуються керівником курсу або викладачем на останньому тижні триместру (семестру) і оголошуються студентам, як правило, на останньому практичному (семінарському, лабораторному) занятті. При диференційованому заліку до «Відомості обліку успішності» виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за 100-бальною шкалою, за державною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та за шкалою ECTS. При триместровому (семестровому) контролі у вигляді заліку до «Відомості обліку успішності» виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за 100-бальною шкалою, за державною шкалою – «зараховано» і «незараховано» - та за шкалою ECTS.

4.2. Триместровий (семестровий) контроль у вигляді екзамену проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань (письмовий екзамен). На екзамен виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

4.3. Перелік екзаменаційних питань та завдань, що відповідають робочій програмі дисципліни, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів керівником курсу.

4.4. Результати екзамену оцінюються за 100-бальною шкалою та виставляються у відповідну графу «Відомості обліку успішності» (додаток 1) і включаються в підсумкову оцінку з дисципліни як окремий заліковий модуль з відповідним ваговим коефіцієнтом, як це передбачено у робочій програмі, Підсумкова оцінка з дисципліни в цьому випадку розраховується як середня арифметична зважена з оцінок по залікових модулях, включаючи екзаменаційну і заноситься у «Відомість обліку успішності» з дисципліни (додаток 1).

Приклад 1:

Розрахунок загальної оцінки з дисципліни (зваженої):
О=85*0,1+75*0,1+90*0,1+80*0,3+75*0,4=79 балів

Приклад 2:

Розрахунок загальної оцінки з дисципліни (простої):
О=85*0,2+75*0,2+90*0,2+80*0,2+75*0,2=(85+75+90+80+75)/0,2=81 бал

4.5. Підсумкова оцінка з дисципліни у балах (шкала ТНЕУ) переводиться у чотирибальну (державну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

Шкала оцінювання:

4.6. Якщо на екзамені студент отримав від 35 до 59 балів, підсумкова оцінка в балах у відомість не виставляється, а у графі «Підсумкова оцінка з дисципліни за шкалою ECTS» виставляється FX (незадовільно з можливістю повторного складання), і у студента виникає академічна заборгованість. Якщо на екзамені студент отримав від 1 до 34 балів, підсумкова оцінка в балах у відомість не виставляється, а у графі «Підсумкова оцінка з дисципліни за шкалою ECTS» виставляється F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом).

4.7. Якщо протягом триместру (семестру) студент не з'являвся на заняття (не залежно від причин), або не має модульних оцінок, у відповідних графах відомості виставляються нулі (0), а у графі екзамену – відмітка про не допуск. В цьому випадку підсумкова оцінка з дисципліни також дорівнює нулю (0), а оцінка за шкалою ECTS - F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом). Відповідно змінити нумерацію наступних пунктів.

4.8. За рішенням кафедри студенти, які за результатами поточного та підсумкового контролю мають 90 балів і більше, а також приймали активну участь у науково-дослідній роботі – у роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій – а також були учасниками олімпіад, конкурсів тощо, можуть звільнятися від екзамену, а підсумкова оцінка з дисципліни для них розраховується як середня арифметична проста з оцінок, одержаних по залікових кредитах.

V. Порядок ліквідації академічної заборгованості

5.1. Студентам, які мають з дисципліни оцінку «незараховано», одержали на екзамені від 35 до 59 балів (незадовільно з можливістю повторного складання), були недопущені або не з'явилися на екзамен, дозволяється у місячний термін після завершення сесії ліквідувати академічну заборгованість за заявою, поданою у деканат, та відповідно до графіку ліквідації академзаборгованості. Якщо студент отримав більше двох незадовільних оцінок з дисциплін, від підлягає відрахуванню з Університету за академічну неуспішність.

5.2. Результати ліквідації академзаборгованості та загальна оцінка з дисципліни заносяться у відомість
(додаток 2).

5.3. Студенти, які отримали по залікових модулях або на екзамені оцінку від 1 до 34 балів (незадовільно з обов’язковим повторним курсом) зобов'язані написати заяву про повторне вивчення дисципліни на умовах діючих Положень.

Порядок оцінювання знань студентів при КМСОНП розроблено керівником робочої групи з організаційного та методичного супроводження експерименту з впровадження КМСОНП к.е.н., доцентом Кустовською О.В.