» » Науковий круглий стіл «Нові стандарти банківського регулювання Базель-ІІІ та перспективи їхнього впровадження в Україні»

Науковий круглий стіл «Нові стандарти банківського регулювання Базель-ІІІ та перспективи їхнього впровадження в Україні»

Дата: 1-03-2013, 11:32 | Автор: Кафедра банківської справи

Двадцять п’ятого лютого 2013 року відбувся науковий круглий стіл, організований кафедрою банківської справи на тему: «Нові стандарти банківського регулювання Базель-ІІІ та перспективи їхнього впровадження в Україні».

 

Розпочала науковий семінар із вступними словами заступник завідувача кафедри з науково-дослідної роботи к.е.н., доц. О.О. Іващук. Вітаючи усіх учасників заходу, вона вказала на актуальність теми і відзначила, що при забезпеченні стійкості банківської системи важливу роль відіграє ефективне регулювання. В умовах глобалізації особливого значення набувають директиви та рекомендації національних фінансових регуляторів, які знаходять своє відображення в національному законодавстві певної країни в адаптованому вигляді. Одним із таких документів, який спрямований на регулювання світової банківської системи є «Міжнародна конвергенція щодо вимірювання та вимог капіталу» (Базель-І та Базель-ІІ). Продовженням даних угод є нові стандарти Базель-ІІІ, які уже вступили у дію з 1 січня 2013 року.

 

Із ґрунтовними доповідями відповідно до теми наукового заходу виступили провідні спеціалісти кафедри банківської справи: викладач-стажист Л.О. Матлага, к.е.н., доц. Б.П. Адамик та викладач Л.М. Прийдун.

 

Зокрема, викладач-стажист Л.О. Матлага у своїй доповіді на тему: «Еволюція регулювання фінансового сектору: від Базеля-ІІ до Базеля-ІІІ» відзначила, що виклики глобальної фінансової кризи змусили Базельський комітет з банківського нагляду в грудні 2010 році затвердити два документи: «Загальні регуляторні підходи до підвищення стійкості банків і банківських систем» і «Міжнародні підходи до вимірювання ризиків ліквідності, стандартів і моніторингу». Нові стандарти є реформою регулювання капіталу і ліквідності на міжнародному рівні, направлену на зміцнення банківського сектора, поліпшення його здатності витримувати шоки, що виникають унаслідок фінансових і економічних стресів, а також на зміцнення банківського регулювання і нагляду. Зауважено, що Базель II і Базель III не відміняють дію один одного, а є їх доповненням, також наведено порівняльну характеристику основних положень зазначених угод. Підкреслено, що важливими ознаками нових капітальних стандартів є наступні: поліпшення якості структури власного капіталу банків; істотне підвищення необхідної квоти капіталу; зменшення системного ризику; наявність достатнього періоду часу для переходу на нові нормативи регулювання. Підсумовуючи Л.О. Матлага  відзначила, що для відповідності приведених норм банкам потрібно буде докласти значних зусиль для нарощування капіталу. Проте реалізація нових стандартів буде відбуватися поетапно, що дозволить акумулювати ресурси та водночас забезпечувати фінансування кредитно-інвестиційних операцій.

 

Про необхідність реформування банківської системи розповів к.е.н., доц. Б.П. Адамик у доповіді на тему: «Реформування банківської діяльності на основі вимог Базель-ІІІ: проблеми та перспективи» та підкреслив, що в умовах стабільно працюючої банківської системи, коли банки не мають суттєвих складнощів у своїй діяльності, системі банківського регулювання і нагляду не надають особливої уваги. Проте, коли виникають певні труднощі у великих банківських установ та у період криз, значення системи банківського регулювання та нагляду суттєво посилюється. Зауважено, що більшість вимог Базель-ІІІ стосуються деталізованих вимог до капіталу, а саме: підвищено вимоги до власного капіталу, зваженого за ризиком активів та до мінімального розміру капіталу першого рівня; введено захисний додатковий резерв «буфер збереження капіталу» та контрциклічний буфер. Метою підвищення вимог до капіталу першого рівняє створення банком певного запасу ліквідності, при допомозі якого покриватимуться збитки в період банкрутства чи ліквідації банку. Підводячи підсумки Б.П. Адамик зазначив, що вимоги Базеля-ІІІ є суттєвими і можуть кардинально вплинути на розвиток банківських систем окремих держав як позитивно, так і негативно.

 

Із доповіддю «Можливості адаптації положень Базель-ІІІ в Україні» виступила викладач Л.М. Прийдун вказавши, що Україна прагне бути активним учасником світових фінансових ринків і для цього їй необхідно слідувати загальноприйнятим світовим нормам і стандартам. В даному контексті впровадження ряду принципів Базеля II та III зміцнить вітчизняний банківський сектор за рахунок кращого розуміння і кількісної оцінки ризиків, підвищення якості корпоративного управління та збільшення прозорості бізнесу. Відмічено, що в Україні існують ряд внутрішніх перешкод в частині адаптації міжнародних стандартів до вітчизняних умов, основними з яких є такі: відсутність належної матеріальної та недостатність технічної бази; недостатнє правове забезпечення; високий рівень фіктивної капіталізації; слабка транспарентність діяльності банків; слабкість державного регулювання банківської сфери тощо. Л.М.Прийдун зауважила, що завдяки тому, що в Україні діють більш жорсткі вимоги до банківського капіталу, ніж у світовій практиці, вітчизняні банки вже сьогодні, і навіть із запасом, готові до впровадження нових нормативів достатності капіталу. Підвищення вимог до структури капіталу першого рівня, як і введення вимог по створенню додаткових капітальних резервів, також не призведе до значних змін у секторі. Проте актуальною проблемою залишається якість капіталу банківських установ, адже капіталізація багатьох українських банків складається з коштів переоцінки основних засобів, не сплачених відсотків, коштів пов’язаних структур, які оформлялись субординованим боргом. 

 

Заслухавши представлені доповіді, провідні фахівці кафедри взяли активну участь в обговоренні проблемних і дискусійних питань щодо заданої тематики наукового круглого столу.

 

Із питанням щодо доцільності відокремлення органів банківського нагляду від функціонування центрального банку з метою його вдосконалення в Україні виступив завідуючий кафедрою банківської справи, д.е.н., професор О.В. Дзюблюк та зауважив, що в сучасних умовах ці функції є об’єднані у вітчизняній банківській практиці, проте в Англії – відокремлені. Однак розгляд цього питання у вітчизняних умовах ще не на часі. Підкреслено, що головним завданням прийняття угод Базелля-ІІІ є зміцнення банківської системи від економічних шоків, оскільки Базель-ІІ був неспроможний захистити фінансову систему від глобальних кризових явищ. Проте зазначені угоди побудовані за традиційним принципом та містять стандартні вимоги до капіталу банків, нагляду та максимальне врахування ризиків при формуванні резерву. Попри це варто розуміти, що банківський бізнес сам по собі є ризиковою діяльністю, а відтак підвищення зазначених вимог ще не означає уникнення цього ризику.  Радше навпаки, банки будуть намагатися для забезпечення високих показників своєї ліквідності уникати активних вкладень в реальний сектор з метою мінімізації ризиків, що означатиме гальмування економічного розвитку та подолання рецесії після кризи. Підкреслено, що саме з цих причин США не зацікавлені у імплементації вимог Базеля-ІІІ, так як головним завданням, що стоїть перед Федеральною резервною системою є подолання економічного спаду та безробіття. За таких умов виникає питання щодо доцільності впровадження вимог міжнародних стандартів та їх ефективності у подоланні економічних криз. Зауважено, що важливими завданням для України є підвищення вимог до рівня капіталізації, але вони не повинні домінувати у вимогах щодо забезпечення фінансової стійкості банківської системи. Адже за останній період часу попри нарощування депозитного портфеля комерційними банками України їх кредитні операції практично зупинились. Відтак  головним для вітчизняної економіки є дотримання показників ліквідності банку, забезпечення ефективного нагляду центрального банку за надмірно ризиковими операціями банків і створення умов для ефективного процесу кредитування реального сектора задля подолання наслідків кризи.

 

Про ефективність нагляду Національного банку України за діяльністю банківських установ відмітив к.е.н., доц. Б.П. Адамик та зауважив, що вітчизняна фінансова система є банкоцентричною та банкоорієнтованою, проте, попри це, інші сегменти ринку не розвиваються. В сучасних умовах відбувається глобалізація фінансових відносин, взаємопроникнення та взаємопереливання капіталу між секторами економіки, тому доцільним було б зі сторони основного регулятора сформувати чіткі стандарти нагляду не лише за банківськими установами, а й за іншими фінансовими посередниками.

 

Викладач В.Я. Рудан зауважив, що західні країни відроджують процес кредитування за рахунок державних гарантій, що є досить ефективним методом, проте в українській економіці він не використовується. Також звернено увагу на якість активів вітчизняних банківських установ, які в сучасних умовах є надто низькими.

 

Підсумовуючи, к.е.н., доцент О.О. Іващук відзначила, що метою прийняття угоди Базеля-ІІІ є забезпечення стійкості банківських систем світу та подолання наслідків глобальної фінансової кризи. За таких умов основним завданням для регулятора є визначення доцільності реформування законодавчої та нормативної бази у відповідності до вимог Базеля, введення нових вимог до капіталу банківських установ з встановленням конкретних термінів та цілей. У своєму виступі О.О. Іващук подякувала усім учасникам наукового круглого столу за підготовлені цікаві та обґрунтовані доповіді, а також за плідну дискусію щодо проблем та перспектив впровадження Базельських рекомендацій у вітчизняний банківський сектор.