» » Академія у вирі Помаранчевої революції

Академія у вирі Помаранчевої революції

Дата: 17-10-2016, 09:24 | Автор: Директор Музею історії ТНЕУ

 Значним потрясінням для колективу академії, як і для всього українського народу стала президентська кампанія 2004 р., яка встановила абсолютний рекорд тривалості – з 3 липня 2004 р. до 20 січня 2005 р., тобто 201 день. Найбільші надії українське суспільство, пов’язувало з Віктором Ющенком.
 
Тим часом, незважаючи на запевнення вищого керівництва держави щодо проведення чесних і вільних виборів, таких брудних і жорстоких виборчих перегонів Україна не мала за всю історію державної незалежності. Прагнучи не допустити перемоги опозиційних сил, владна вертикаль з усіх сил організовувала інформаційну блокаду опозиції, а підконтрольний їй медійний простір заповнювався позитивним матеріалом на користь Прем’єр-міністра і кандидата від провладної коаліції Віктора Януковича. Натомість головний претендент на президентську посаду – лідер опозиції Віктор Ющенко протягом усього періоду виборчої кампанії практично перебував у інформаційній блокаді.
 
Склалася ситуація, коли, за словами довіреної особи Віктора Ющенка на Тернопіллі професора ТАНГ Анатолія Вихруща, з лідера опозиції і його команди старанно виліплювали образ ворога.
 
Прагнучи будь-якою ціною добитися перемоги на виборах, провладна команда не гребувала і банальним тиском на виборців. Та, незважаючи на все це, у першому турі президентських виборів 31 жовтня 2004 р. переміг Віктор Ющенко, якого підтримали 39,87%.
 
Посягання на конституційні права громадян напередодні та в ході другого туру виборів Президента України, що відбувся 21 листопада, були ще брутальнішими. Стало остаточно зрозумілим, що влада ніяким чином не допустить установлення справедливих результатів голосування і готова на будь-які фальсифікації виборчих документів. Тож Віктор Ющенко закликав народ прийти на майдан Незалежності і захистити свій вибір.
 
Вранці 22 листопада київський Майдан ряснів помаранчевими кольорами, які В. Ющенко використовував у своїй виборчій кампанії. На мітинг зібралися десятки тисяч осіб. До вечора кількість присутніх на майдані Незалежності зросла до 300 тисяч, а на Хрещатику виросло справжнє наметове містечко з сотень брезентових «тимчасових помешкань». Так розпочалася одна з найяскравіших подій початку ХХІ ст., що хвилею мирних акцій протесту впродовж листопада-грудня 2004 р. прокотилася всією Україною, відкривши нову сторінку історії української нації. Вона ввійшла в історію як Помаранчева революція.
 
Абсолютно логічним було те, що з самого початку Помаранчевої революції її активним учасником став багатотисячний колектив ТАНГ, де свого часу навчався кандидат у президенти від демократичних сил Віктор Ющенко. Викладачі та студенти академії і в дощ, і в сніг, і в мороз підтримували акції громадянської непокори на майданах Тернополя і Києва. Сама ж академія практично з першого дня революції перебувала у стані безстрокового політичного страйку.
 
Вже 24 листопада на спільному засіданні ректорату і профкому ТАНГ було обрано 17 членів страйкового комітету, куди ввійшли перший проректор Григорій Журавель, голова профкому Микола Шинкарик, директори інститутів: Йосип Бескид, Роман Гевко, Євген Качан, Ярослав Крупка, Богдан Луців, Стефанія Осадчук, Михайло Скибньовський, Анатолій Тибінь; заступники директорів інститутів: Ігор Давидович, Михайло Чирка; завідувачі кафедр: Ігор Гуцал, Андрій Крисоватий; голова профбюро інституту Олег Березький, головний редактор газети «Академія» Марія Баліцька, прес-секретар Вченої ради Олена Васильків. Головою страйккому обрали керівника вузівської профспілки Миколу Шинкарика, заступником – завідувача кафедри податків і фіскальної політики А. І. Крисоватого.
 
У співпраці з ректором ТАНГ професором С. І. Юрієм страйкком розробив цілу систему заходів щодо участі колективу академії у протестних акціях із недопущення реалізації злочинного сценарію влади. Щоденно засідаючи двічі на день – зранку перед зустріччю з працівниками та надвечір – він звітував про зроблене, ознайомлював трудовий колектив з гарячими новинами Помаранчевої революції, підтримував постійний зв’язок з людьми, які координували роботу тангівців у Києві, зокрема з доцентами Ігорем Дмитровим, Василем Ященком, Миколою Дупаєм, Олегом Луцишиним та іншими викладачами і працівниками ТАНГ. Цікавою була ініціатива страйкового комітету організувати і провести акцію: «Зателефонуй друзям у Дніпропетровськ, Донецьк, Луганськ, Харків, Крим... Розкажи правду!».
 
На спільному засіданні ректорату і профкому ТАНГ 24 листопада було також прийнято рішення про скликання загальних зборів трудового колективу стосовно оголошення безстрокового політичного страйку як форми протесту проти фальсифікації виборів. Тоді ж відбулося розширене засідання студентського профкому, де також було прийнято рішення про безстроковий політичний страйк.
 
25 листопада ректор Тернопільської академії народного господарства професор Сергій Юрій оприлюднив на Театральному майдані «Звернення до всіх керівників вищих навчальних закладів Тернопілля» з визнанням випускника ТАНГ Віктора Ющенка народним президентом України.
 
Це звернення тангівців підтримали Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка (ректор Володимир Кравець), Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя  (ректор Олег Шаблій), Інститут економіки і підприємництва (ректор Ольга Білоус), Галицький коледж імені В’ячеслава Чорновола Національної Києво-Могилянської академії (директор Марія Баб’юк).
 
Наступного дня приблизно о дев’ятій годині до головного корпусу ТАНГ масово сходилися професори і доценти, аспіранти і студенти, усі працівники академії з національною і помаранчевою символікою, тримаючи в руках яскраві плакати з гаслами за випускника ТАНГ Віктора Ющенка, за свободу і справедливість, проти фальсифікацій. Актова зала академії, де мали відбутися загальні збори трудового колективу з порядком денним «Про політичну ситуацію в Україні», була переповнена, тому майже 10 тис. студентів слухали ректора і членів страйкового комітету ТАНГ у коридорах і на вулиці. Спочатку ректор академії професор Сергій Юрій оголосив з 26 листопада 2004 р. безстроковий політичний страйк, а керівництво діями працівників і студентів ТАНГ передав страйковому комітету. Також ректор повідомив, що буде продовжено екзаменаційну сесію 2004/05 н. р. студентів I–III курсів денної форми навчання з часу закінчення загального політичного страйку, з урахуванням кількості днів страйку і тривалості екзаменаційно-залікової сесії. Студентам заочної форми навчання, які на той час перебували на заліково-екзаменаційній сесії, видали домашні завдання, список основної і додаткової літератури, навчально-методичні вказівки для самостійного опрацювання програм дисциплін робочих навчальних планів; непроведені заліки та іспити було перенесено на наступну екзаменаційну сесію 2004/05 н. р.
 
Працівники ТАНГ одноголосно підтримали рішення про безстроковий політичний страйк, засвідчивши тим самим, що тангівці усі разом є великим і дружнім колективом, якому не байдуже, в якій державі жити завтра і хто керуватиме Україною.
 
Після одноголосної підтримки тангівцями рішення про безстроковий політичний страйк заступник голови страйкового комітету ТАНГ Андрій Крисоватий закликав присутніх, як і в попередні дні, разом зі студентами, єдиною командою вийти на Театральний майдан і приєднатися до страйкуючих там тернополян, аби захистити власне волевиявлення у другому турі виборів і підтвердити своє визнання Президентом України Віктора Ющенка.
 
Багатотисячна колона з числа професорів і доцентів, аспірантів і студентів, працівників академії вирушила вулицями Львівською, Мазепи, Руською на бульвар Шевченка. Велелюдна маніфестація супроводжувалася скандуванням за перемогу Ющенка, за демократію, проти тодішнього режиму.
 
На Театральному майдані до страйкарів звернувся проректор ТАНГ з гуманітарної освіти та виховання, довірена особа Віктора Ющенка на Тернопіллі Анатолій Вихрущ, який нагадав тангівцям, що таку єдність, яку колектив проявив, можна було спостерігати і 28 жовтня 2004 р., коли ректор ТАНГ професор Сергій Юрій, виступаючи у Палаці культури «Березіль» імені Леся Курбаса на урочистостях з нагоди 38-ї річниці заснування ВНЗ, найпершим з випускників ТАНГ назвав Віктора Ющенка, на що зала миттєво відреагувала бурхливими оплесками. Та й під час огляду-конкурсу художньої самодіяльності студентів першого року навчання «Студентська ліра–2004», який проходив в Академії 16–18 листопада, глядачі прикрасили зал помаранчевою символікою. І навіть 21 листопада, коли кожен виборець залишався наодинці зі своєю совістю, – результати голосування засвідчили: тернопільська громада у другому турі виборів Президента України проявила високу свідомість і одностайність у важливий історичний момент для нашої держави, віддавши 92,77% голосів Вікторові  Ющенку.
 
З імпровізованої сцени тернопільського Майдану до страйкарів зверталося й чимало інших представників ТАНГ, зокрема її перший проректор професор Григорій Журавель, який 29 листопада від імені 30-тисячного колективу привітав людей доброї волі, які другий тиждень стояли на Майдані, виявляючи свій протест проти  фальсифікації виборів.
 
Не один раз перед революційним Майданом Тернополя виступали студенти ТАНГ – солісти театру пісні та естради «Літопис», яким керує Руслан Іщук. Зокрема того ж 29 листопада вони подарували тернопільським революціонерам годинний концерт.
 
Безстроковий політичний страйк, оголошений у Тернопільській академії народного господарства, щодня розпочинався із загальних зборів колективу, де визначалася тактика дій на кожен наступний день. Там вирішувалися питання відправлення добровольців із працівників та студентів до Києва, а також участі у мітингу на тернопільському Майдані.
 
До Києва, для участі в акціях протесту — адже зрозуміло, що основні події відбувалися в столиці, — щодня відправлялися автобуси. Ці поїздки фінансувалися за кошти жертводавців. За рішенням загальних зборів у фонд допомоги мітингуючим також було перераховано дводенний заробіток працівників академії. Чимало членів колективу ТАНГ збирали і відправляли на київський Майдан теплі речі. Загалом до столиці було спрямовано 27 автобусів, крім того, багато людей добиралося своїм чи громадським транспортом. Жодного дня протягом усієї Помаранчевої революції в Києві не було менше, ніж понад триста студентів і працівників академії. Окремі з них, як доцент кафедри українознавства Микола Лазарович, перебували там по два і більше тижнів.
 
Керівниками груп, які відправлялися до Києва, як правило, призначалися досвідчені педагоги. Кращими з них були Микола Дивак, Василь Ященко, Микола Дупай, Василь Файфура, Анатолій Литвин, Володимир Мазур, Михайло Борейко та ін. Групи формувалися таким чином, щоб кожен викладач відповідав за 6–7 студентів. Страйкарі, передусім із числа студентів, повністю забезпечувалися продуктами харчування, теплими ковдрами, медикаментами. У кожному з автобусів був медпрацівник, який упродовж усієї поїздки пильно стежив за станом здоров’я своїх підопічних. Зокрема, не один рейс з Тернополя до Києва здійснили тангівські лікарі Петро Вакіряк та Володимир Величенко. Велику увагу керівники груп приділяли також тому, щоб студенти були тепло вдягнені.
 
Як правило, тангівці, які їздили до Києва, трималися організовано, визначеним місцем їхньої дислокації був пам’ятник Тарасові Шевченку, поблизу якого розміщалися академічні автобуси. Протягом дня революціонери з числа студентів ТАНГ могли бути на майдані Незалежності, на вулиці Банковій чи в інших місцях, але у вказаний час усі приходили на визначене координаторами місце. Це дисципліновувало та значною мірою допомагало запобігати непередбачуваним ситуаціям.
 
Не залишалися поза увагою й ті тангівці, котрі мітингували на Театральному майдані в Тернополі. Вони отримували дворазове харчування (пиріжки, бутерброди, гарячий чай), яким їх забезпечували працівники тангівської їдальні № 13, буфетів Євростудій та Інституту банківського бізнесу, служби «Карітас», а також медичне забезпечення.
 
Поряд із харчуванням важливим елементом тих революційних часів було інформаційне забезпечення страйкарів. Тому з 26 листопада по 6 грудня щоденно виходив вісник страйкового комітету Тернопільської академії народного господарства «Совість» (всього вийшло 11 номерів), відповідальними за випуск якого були Марія Баліцька та Оксана Гуменюк. На шпальтах вісника, який роздавали на Театральному майдані в Тернополі та який був представлений на академічному сайті в Інтернеті, друкували звернення трудового колективу ТАНГ, інформацію страйкового комітету академії, молитви за кращу долю українського народу, гарячі новини, вірші і нариси, телеграми та листи підтримки з-за кордону, цілу серію фотографій з майданів Києва та Тернополя. Переважна кількість публікацій виходила за підписом головного редактора газети «Академія» Марії Баліцької. З’являлися також дописи заступника директора Інституту банківського бізнесу Наталії Галапуп, доцента Ольги Збожної, декана Українсько-німецького факультету міжнародної економіки та менеджменту ІМБМ ТАНГ Людмили Фарини, проректора з гуманітарної освіти та виховання ТАНГ, доктора педагогічних наук Анатолія Вихруща, заступника директора Інституту фінансів Миколи Стецька та ін.
 
Помаранчева революція привела до феномена, який ще потребуватиме осмислення на різних рівнях, – потужного творчого сплеску, зокрема в образотворчому мистецтві та літературі. Доволі часто зустрічалися листівки з віршами поетів революції, нарисами та анекдотами, різноманітні відозви, імпровізовані «стіннівки», інформаційні бюлетені, зокрема «Гарячий вісник», «За чисту Україну», «Революція», в яких повідомлялись останні новини тощо. Маленькі шедеври курсували також у вигляді текстів у мережі Інтернет та повідомлень SMS.
 
Творче натхнення панувало й серед студентства та викладацького колективу Тернопільської академії народного господарства, представники якої також залишили щедрий поетичний доробок. Серед них Марія Дерій (Інститут обліку і аудиту) та Вікторія Чернієнко (Інститут фінансів), доценти Ірина Іващук, Василь Дерій, головний редактор газети ТАНГ «Академія» Марія Баліцька та ін.
 
Істотну активність колектив Тернопільської академії народного господарства проявив при підготовці до переголосування другого туру президентських виборів. Ті її працівники і студенти, які виявили бажання бути спостерігачами від кандидата в президенти В. Ющенка під час переголосування, пройшли кількаденне навчання. Його проводили досвідчені правники-практики Юридичного інституту ТАНГ. Координатором корпусу офіційних спостерігачів, за якими були закріплені 25-й та 40-й територіальні виборчі округи Дніпропетровська та області (Дніпропетровський, Нікопольський, Криничанський, Солонянський, Томаківський райони), призначили голову профкому працівників ТАНГ М. Шинкарика.
 
Виїзд запланували на ранок 24 грудня. Після напутнього слова ректора академії проф. С. І. Юрія 11 автобусів з майже 400 викладачами, працівниками і студентами старших курсів ТАНГ рушили на схід. У кожному автобусі були старші груп і лікарі. Спостерігачів забезпечили теплими речами, медикаментами, провізією...
 
У день голосування тангівці приступили до виконання обов’язків офіційних спостерігачів. На виборчих дільницях Дніпропетровської області працювали доценти М. Лазарович, Р. Матейко, В. Томахів, І. Дацків, І. Дмитрів, В. Ященко, І. Іваськевич, Г. Монастирський, старший викладач О. Костецька, викладач М. Сивирин, студенти М. Галюлько, Л. Сенчишин, В. Данилишин, В. Каленик та багато інших.
 
Як правило, голосування проходило спокійно, без серйозних порушень. Проте траплялися випадки, коли спостерігачам з Тернополя чинили різноманітні перешкоди. Зокрема, у містечку Солоне тангівцям відмовили у видачі посвідчень офіційних спостерігачів. І лише завдяки наполегливості координатора корпусу офіційних спостерігачів від ТАНГ доц. М. Шинкарика та одного з його заступників доц. А. Крисоватого ситуацію вдалося виправити.
 
Про те, що поїздка на Дніпропетровщину була недаремною, засвідчують слова викладача кафедри економіки і управління інвестиціями ТАНГ Б. Язлюка, який спостерігав за перевиборами на дільниці № 137 у селі Аполонівка Солонянського району: «Приїзд тернопільської делегації у Дніпропетровську область істотно вплинув на результати виборів у тих населених пунктах, де нам вдалося відверто поспілкуватися з виборцями і роз’яснити їм, що нині діється в Україні».
 
Окрім спостерігацької місії, тангівці вміло будували мости єднання з мешканцями Дніпропетровщини, подружилися з багатьма з них. Були і культурно-просвітницькі заходи. Так, доц. Р. Матейко передав понад 60 книжок у Дніпропетровську обласну наукову бібліотеку та книгозбірню ЗОШ № 63 обласного центру.
 
23 січня 2005 р. на урочистому засіданні Верховної Ради відбулась офіційна церемонія вступу Віктора Ющенка на посаду Президента України. Поклавши руку на Пересопницьке Євангеліє і Конституцію України, він присягнув на вірність українському народові.
 
Вступ на посаду Президента України, випускника Тернопільської академії народного господарства, майже збігся в часі зі ще однією історичною подією для нашого колективу. 30 березня 2005 р. Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 72-р задовольнив клопотання Вченої ради нашого навчального закладу, облдержадміністрації та Міністерства освіти і науки України, створивши на базі Тернопільської академії народного господарства Тернопільський державний економічний університет.