» » «Санаційний банк як механізм роботи з проблемними активами»

«Санаційний банк як механізм роботи з проблемними активами»

Дата: 27-03-2017, 11:30 | Автор: Cтудентка 2 курсу ФББ - Ірина Грицуняк

Двадцять третього березня березня студентський науковий гурток банківської справи «Банківський аналітик» провели науковий семінар на тему: «Санаційний банк як механізм роботи з проблемними активами». З вітальним словом виступила Ольга Гнатів, представивши присутніх на заході, -  доцента Г.М. Забчук, к.е.н., викладача   В.Я. Рудана, к.е.н., доцента О.В. Метлушко, к.е.н., доцента Я.І. Чайковського.
                                                                                     
В умовах глобалізації економічного простору, одним із стратегічних завдань кожного банку є створення механізму, який би забезпечував йому імунітет до глобальних економічних викликів і стабільність загалом. Теперішня ситуація на фінансовому ринку перешкоджає відновленню стабільності банків з причини наявності у більшості вагомого проблемного портфелю. Значні обсяги проблемних кредитів зумовили величезні збитки, погіршили фінансовий стан, негативно вплинули на фінансову стійкість. 
 
Існує безліч стратегій і методів, які застосовуються для управління заборгованістю та спрямовані на мінімізацію кредитного ризику. Однак найбільш актуальним на сьогодні залишається питання створення та функціонування на території України санаційного банку, завданням якого є робота з проблемними активами державних та рекапіталізованих державою установ.
 
З доповіддю «Організаційно-економічні засади функціонування санаційного  банку» виступила студентка групи ФБС-21  Лілія Квасігорох. Вона наголосила на тому, що світова фінансово-економічна криза призвела до суттєвого зниження платоспроможності позичальників, зростання обсягів проблемних кредитів, унаслідок чого погіршилася ситуація в банківській системі. Національний банк вжив низки заходів, спрямованих на створення умов для ефективного функціонування ринку проблемних активів, зокрема, починаючи з 2011 р. НБУ намагався запровадити певні інституційні механізми подолання цієї проблеми. Так, Верховна Рада України прийняла у проект Закону України «Про санаційний банк», який визначає правові, організаційні та економічні засади створення, функціонування, припинення діяльності Українського санаційного банку.
 
Відповідно до законопроекту визначено загальні засади функціонування санаційного банку і на базі ПАТ «РОДОВІД БАНК!» було засновано такий банк. Передбачалось, що завданням діяльності банку буде проведення упродовж 5 років ефективної роботи з активами банків державного сектору та повернення державних коштів, вкладених у капіталізацію банку. Протягом діяльності банку як санаційного його доходи покривали лише витрати, держава не мала жодних дивідендів від діяльності банку. Національний банк України та Міністерство фінансів України вирішили відмовитись від використання ПАТ «Родовід банком», як санаційного банку.
 
Доповідь на тему «Зарубіжний досвід функціонування санаційного банку» представив студент групи ФБС-21 Євген Безкоровайний. Він чітко описав актуальність проблеми та запропонував декілька механізмів закриття нежиттєздатних банків, які були напрацьовані світовою практикою, а саме: ліквідація, злиття та поглинання, створення санаційного («брідж-банку»).
До слова, США стала першою країною, яка розробила концепцію.       
     
На межі банкрутства опинилися великі системні банки — Bear Stearns, Lehman Brothers, Merrill Lynch, Morgan Stenley (США), німецький Дойче Банк; UBS (відомий швейцарськими традиціями управління капіталом), Барклайс Банк (Великобританія). У Японії створення «брідж-банків» знаходиться в компетенції Корпорації страхування депозитів, при цьому «брідж-банк» створюється у формі дочірньої компанії Корпорації. Також особливістю створення даних банків є те, що їм передаються всі операції банку-банкрута.
 
У Кореї крім Корейської корпорації страхування депозитів нагляд за діяльністю «брідж-банків» також здійснює Комісія з нагляду за фінансовими інституціями. Паралельно з механізмом «брідж-банк» у світовій практиці антикризового банківського управління активно використовують механізм «bad-bank», які часто ототожнюються. Мета створення та функціонування «bad-bank» полягає в управлінні активами, що підлягають ліквідації, а також у «очищенні» балансів банків від недіючих активів.
 
Учасники обговорення дійшли до висновку, що створення санаційного банку на території України є одним із дієвих методів управління проблемною заборгованістю. Проте залишається не до кінця визначеним механізм передавання такому банку як якісних, так і проблемних активів та засад роботи з проблемною заборгованістю як за рахунок державних ресурсів, так і коштів інвесторів. Нормативно-правова база щодо діяльності санаційного банку потребує удосконалення з урахуванням існуючого зарубіжного досвіду та можливістю його використання у вітчизняній банківській практиці.
 
Ольга Гнатів висловила подяку доповідачам за ґрунтовні виступи та всім учасникам семінару за присутність та активну участь. 
 
Фото: студентка 3 курсу ФББ Олена Євсеєнко.