ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 Адміністрація, професорсько-викладацький колектив і студентство Тернопільського національного економічного університету глибоко сумує з приводу смерті великого українця – Богдана Дмитровича Гаврилишина, українського, канадського, швейцарського економіста, громадського діяча, мецената, дійсного члена Римського клубу, президента Фонду Богдана Гаврилишина.

24 жовтня 2016 року о 5-й ранку у 90-річному віці перестало битися серце справжнього патріота рідної землі – Богдана Дмитровича. Останні хвилини свого життя провів у родинному колі у своїй квартирі в Києві.

Богдан Дмитрович Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 р. у с. Коропець Тернопільської області. Отримав диплом магістра за спеціальністю Інженер-механік в Університеті Торонто, MBA в МІМ-Женева, доктора економіки та суспільних наук у Женевському Університеті. Упродовж 18 років очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві. Член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, почесний доктор у 7 університетах Канади та України, консультант держав та міжнародних компаній, модератор і голова численних міжнародних наукових конференцій та семінарів у 89 країнах світу.

Створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, після – в Україні. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній «General Electric», «IBM», «Unilever», «Phillips», радником кількох країн. 

Член Пласту – Національної скаутської організації України від 1940 р., належить до куреня Лісові Чорти від 1946 р. У 2006-2008 рр. – голова Крайової пластової ради – законодавчого органу Пласту.

У 2010 р. заснував Благодійний Фонд «Богдана Гаврилишина», місією якого є підготовка критичної маси молодих українців, які на власному досвіді вивчили як функціонують найкращі країни Європи, та зможуть утворити критичну масу людей, яка трансформує Україну.

Був радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем’єр-міністрів; Головою Консультативно-дорадчої ради при Президії Верховної Ради України. Ініціював створення деяких молодіжних організацій в Україні, був активним членом Всеукраїнської скаутської організації «Пласт». Очолював фонд Богдана Гаврилишина в Києві і фундацію «Відродження» в Женеві. 

Автор книг – «Дороговкази в майбутнє. До більш ефективних суспільств» (1980) та «Залишаюсь українцем» (2011).

За значний внесок у розвиток України на честь 90-річчя був нагороджений орденом Свободи від Президента України та орденом Святого Миколи Чудотворця від Патріархату УПЦ (КП).

Життєвий шлях Богдана Дмитровича Гаврилишина – зразок толерантності, людської гідності, добропорядності та чесності. Він мав велике серце, сповнене любов’ю, яке дарувало її всім до останнього удару, був наполегливим, принциповим та цілеспрямованим.

 

Богдан Дмитрович упродовж свого життєвого шляху докладав максимум зусиль для того, щоб представити молоду українську державу на міжнародній арені, й ці зусилля були успішними, ефективно реалізованими.

Для університетської родини Тернопільського національного економічного університету смерть Богдана Дмитровича є особливо важкою, адже один з провідних навчальних підрозділів вищого навчального носить його ім'я – Навчально-науковий інститут міжнародних економічних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина, що є свідченням тісної, ефективної та дієвої співпраці з великим українцем.

Низько схиляємо голову перед відходом у вічність Богдана Дмитровича Гаврилишина. Ми назавжди збережемо в душі світлу пам’ять про його чесне, гідно прожите життя.