Міносвіти пропонує до обговорення проект Положення про екстернат у вищих начальних закладах України
Міністерство освіти і науки України (МОН) повідомляє про оприлюднення 13 лютого 2014 року на офіційному веб-сайті (рубрика "Громадське обговорення") проекту Положення про екстернат у вищих начальних закладах України.
Як зазначає прес-служба МОН, багаторічна практика використання у вищих навчальних закладах екстернату, як форми навчання, виявила, що нормативне забезпечення надання освітніх послуг за цією формою, не в повній мірі гарантує виконання вимог до якості вищої освіти визначених відповідними Галузевими стандартами.
Основні проблемні питання застосування екстернату:
1. Відсутність відкритого конкурсного відбору на навчання за екстернатною формою, способу проведення оцінки можливості навчання на цій формі, строків зарахування і випуску тощо дозволяє вищим навчальним закладам часто приймати суб’єктивні рішення щодо категорій осіб, які зараховуються на екстернат. Умови прийому на екстернат за діючим нормативним документом не відповідають сучасним Умовам прийому до вищих навчальних закладів, що створює юридичну колізію у питаннях ідентифікації осіб, їх державної реєстрації, видачі документів про освіту тощо. Питання переведення на навчання на екстернат та інших форм його можливого застосування не унормовані взагалі. У більшості вищих навчальних закладів, що отримали дозвіл на відкриття екстернату у правилах прийому процедура вступу на цю форму відсутня.
2. Аналіз контингенту екстернів свідчить, що їхні попередні освітні досягнення не завжди є переконливим свідченням спроможності здобути вищу освіту, особливо освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра за скороченим терміном. Навчальні плани і програми навчальних дисциплін постійно оновлюються, змінюються структурно-логічні схеми підготовки, що створює особливі труднощі для самостійного вивчення наукоємних дисциплін, опанування яких вимагає наявності у особи відповідних інтелектуальних показників та здатності до самостійного засвоєння складної інформації.
4. Очевидно, що витрати часу на якісне опанування навчальних дисциплін самостійно, без методичної допомоги, мають бути відносно великими, що повинно унормовуватись і відображатись у строках навчання. Не кожен відмінник, хто навчається на денній формі, (тобто весь час присвячує виключно навчанню) наважується на дострокову атестацію з більшості предметів, не кажучи про їх вивчення у скорочені строки у повному обсязі. Разом з тим діюче положення про екстернат передбачає лише скорочення термінів навчання не враховуючи проблеми організації навчального процесу для наприклад осіб з особливими потребами, для яких було б доцільним передбачити програми продовженого навчання у режимі гнучкого графіку здобуття вищої освіти.
5. Здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста та магістра надає випускникам вищих навчальних закладів певні професійні права, обсяг яких визначається, зокрема, тими професійними компетенціями, що формуються протягом навчання. Невизначеність вимог до практичної підготовки екстерна, відсутність лабораторних практикумів викликає обґрунтовану недовіру до результатів навчання у частині професійно-практичної підготовки з боку роботодавців, що очевидно негативно впливає на можливість самореалізації особи, що здобула вищу освіту за цією формою навчання. Особливо це стосується освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, який передбачає вивчення складних дисциплін інноваційного характеру та проведення самостійних наукових досліджень, що апріорі не може бути реалізовано без постійної участі керівника (консультанта), тим більш у скорочені строки. А відтак і не кожен напрям підготовки (спеціальність) є досяжним для повноцінного опанування вищої освіти у режимі екстернату.
Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту надсилати протягом 1 місяця від дня оприлюднення проекту на електронні адреси: 239[at]mon.gov.ua, vgulo[at]digmir.net