ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 Сьогодення, як ніколи, змушує усіх бути готовими до реагування на надзвичайні ситуації. Кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха, воєнних дій. Гарантією забезпечення цих прав є цивільна оборона – державна система органів управління, сил і засобів, для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Основи цивільної оборони є важливою складовою нормальних умов життєдіяльності людей. З метою підвищення обізнаності працівників Тернопільського національного економічного університету з правилами поведінки у надзвичайних ситуаціях, надання першої медичної допомоги у вищому навчальному закладі 17 лютого 2015 року відбулося інструкторсько-методичне заняття з цивільної оборони.

У заході взяли участь працівники Центру підготовки офіцерів запасу ТНЕУ, кафедри безпеки життєдіяльності людини, лікарі швидкої допомоги.

Розпочав зустріч, привітавши учасників, проректор науково-педагогічної роботи, доктор економічних наук, професор Василь Ярославович Брич: «Сьогодні такі заходи ініціює час. Кожен з нас повинен бути готовим діяти в екстрених ситуаціях. Від наших правильних чи неправильних дій може залежати життя та здоров'я людей. Отже закликаю усіх до тісної співпраці й сподіваюся, що наша зустріч буде плідною й результативною».

Першим до слова запросили заступника начальника Центру підготовки офіцерів запасу, полковника Олександра Володимировича Кіслова, який виступив з доповіддю на тему: «Артилерійські засоби ураження, які застосовуються в зоні АТО». Слухачі мали можливість ознайомитися з технічними характеристиками зброї, роздивитися зразки боєприпасів, а також побачити відеосюжети про принцип дії  мінометів, ствольної артилерії, самохідної артилерії, реактивних систем залпового вогню.

Доцент кафедри безпеки життєдіяльності людини Ярослав Григорович Русенко розповів про правила поведінки населення при раптовому нападі противника. 

Він наголосив, що не підходять для переховування:

– під’їзди будь-яких будинків, навіть невеличкі прибудовані споруди. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча би метрів на 30-50;

– місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою чи під автобусом);

– звичайні ЖЕКівські підвали будинків. Вони зовсім не пристосовані для укриття в часі авіанальотів чи ракетно-артилерійських обстрілів (йдеться про слабке перекриття, відсутність запасних виходів, вентиляції тощо).

Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів тягне за собою ризик моментальної пожежі або задимленості. В жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних будинків! Теперішні бетонні «коробки» не мають щонайменшого запасу міцності і легко розсипаються (чи «складаються») не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів.

Не можна також ховатися під стінами офісів та магазинів – від вибухової хвилі згори буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві уламки снарядів. Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, заставлених контейнерами, захаращених ящиками, будматеріалами тощо (спрацьовує підсвідомий рефлекс: заховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.

Часом люди зі страху стрибали до річки, до ставка, фонтану тощо. Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і – як наслідок – важка контузія.

Можна заховатися в таких місцях:

– у спеціально обладнаному бомбосховищі (якщо пощастить). Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох (і більше) виходів на поверхню;

– у підземному переході;

– в метро (ідеально підходить);

– в будь-якій канаві, траншеї чи ямі;

– в широкій трубі водостоку попід дорогою (не варто лізти аж занадто глибоко, максимум на 3-4 метри);

– вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;

– у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав таки 2 виходи);

– в підземному овочесховищі, силосній ямі тощо;

– в оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаражу чи СТО;

– в каналізаційних люках поруч із вашим будинком; це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку? Важливо також, щоб це була саме каналізація чи водопостачання – в жодному разі не газова магістраль!)

– в ямах-«воронках», що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів. В найгіршому разі – коли в полі зору нема укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше 30-50 см над поверхнею.

Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці. Заховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби. Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини. По перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, щонайбільше – двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. В наші часи не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

Практичну частину заходу організували медичні працівники. Керівник бригади лікарів швидкої допомоги Олена Євгенівна Шильман ознайомила присутніх з правилами надання першої медичної допомоги в екстрених ситуаціях: при переломах, кровотечах, шокових станах, опіках, наскрізних ранах. Медики показали як зробити непрямий масаж серця, надати допомогу при травмах хребта, стегна, транспортувати пораненого. Лікарі навчали працівників як це зробити за допомогою підручних засобів.

Лекції супроводжувалися відеоматеріалом та практичними порадами, що допоможуть врятувати життя людині. Наступні заняття будуть проведені зі студентами, які матимуть можливість набути практичні навики щодо надання першої медичної допомоги, дій в екстрених ситуаціях.