85 років від дня народження Ліни Костенко.
Її пісні – як перло многоцінне,
Як дивен скарб серед зимних марнот.
Тим паче зараз, як така розруха.
Тим паче зараз, при такій війні, –
Що помагає не вгашати духа,
Як не співцями створені пісні?
Український дух... Українська совість... Історія українського народу… Все це вкладено в імені поетеси Ліни Костенко. Її перо торкнулося найсокровеннішого — нашої пам’яті, яку вбивали десятиліттями, яка закладена в наших генах.
Найбільше вражає духовна суверенність поетеси, відсутність рабської крові в її творчому організмі, а також глибинна українськість, проникливість її поезії, та, навіть, пророчий дар поетеси.
Народилася Ліна Костенко 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині. Першими збірками її поезій були «Проміння землі», «Вітрила», «Мандрівки серця» . Наступні збірки «Зоряний інтеграл» (1962 р.), «Княжа гора» (1972 р) були розсипані ідеологічною цензурою і світу не побачили. Це не було дивним, адже звучання поезій було настільки сміливим для того часу, що не можна навіть уявити. Поетичному слову Ліни Костенко було оголошено заборону, її твори не виходили окремими виданнями до 1977 року. Поезії й навіть саме ім'я авторки зникли зі сторінок періодики.Поетеса писала «вшухляду». Це тоді були написані «Берестечко» і «Маруся Чурай», і вірші, що склали книжки «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність». На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже п'ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Але і тоді вона писала. Не зламалася, не зневірилася, не занепала духом, як справжня українка, можливо, й тому для багатьох вона уособлює Україну.
1964-1965 рр. були, очевидно, часом переоцінки цінностей, зокрема світоглядних. Коли в 1965 році почались арешти української інтелігенції, Ліна Костенко підписувала листи протесту. Коли у Львові судили В'ячеслава Чорновола і його друзів, вона була на процесі. Лише у діаспорі було видано велику збірку «Поезії», до якої увійшли твори, заборонені тогочасною цензурою.
У 1977 р. вже в Україні вийшла друком збірка Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки», через два роки – роман у віршах «Маруся Чурай», збірки «Неповторність»( 1980 р. ), «Сад нетанучих скульптур» (1987 р.). За роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» поетеса отримала Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.
Із повнішою інформацією про життя і творчість української поетеси Ліни Костенко пропонуємо ознайомитись зі стенду «Геній українського поета»,розміщеного у фойє I корпусу ТНЕУ.