Моя практика в Німеччині!

Дата: 27-10-2015, 15:25 | Автор:


    Студенти Тернопільського національного економічного університету мають можливість проходити навчально-виробничу практику на одному з сільськогосподарських підприємств Німеччини, відвідувати семінари з підвищення кваліфікації, проходити тренінги з міжкультурної комунікації, поглиблювати соціальні та міжкультурні компетенції, а також встановлювати ділові міжнародні контакти в аграрному секторі. Після завершення навчальних семінарів учасники направляються на сільськогосподарські підприємства для подальшого проходження навчально-виробничої практики.

    Зазначимо, що учасниками літньої практики у Німеччині є студенти з України, Росії та Республіки Білорусь. Серед них є студенти нашого університету – Ковбінька Ігор, Галайда Марина, Маліцька Христина, Цимбалістий Олег, Колесніков Роман та Пастир Ольга.

Своїми враженнями про проходження такої практики поділилась студентка групи ОАПВ-41, факультету аграрної економіки та менеджменту Тернопільського національного економічного університету Маліцька Христина.

    «У кожної людини є мрія. Моєю мрією була поїздка в Німеччину, яка збулась, хоч і довелось прикласти чимало зусиль. Я пройшла два відбори на навчально-виробничу практику, вивчила німецьку мову, і всі мої старання були варті того, що я отримала.

Перші декілька днів в Німеччині були неймовірні, ми були в захваті. Спочатку ми взяли участь у початковому семінарі в м. Берлін, де ми познайомилися з іншими практикантами, ну і звісно ж – знайомство з самою Німеччиною, екскурсії, захоплюючі розповіді, завдяки яким ми дізнавались цікаві деталі життя в Європі.

     Пізніше нас направили на місця проходження практики. Хтось потрапив на велике підприємство із значною кількістю працівників, а хтось, як і я, потрапив до сім’ї. Де краще? – важко сказати, адже усюди є свої плюси і мінуси. Перші дні важко зрозуміти свої обов’язки оскільки не розумієш що і як робити. В такі моменти я відкривала словник і вивчала нові слова, а згодом – починала спілкуватися німецькою.

    Я дуже зраділа, коли дізналась, що проходити практику зі мною буде ще одна дівчина. За цей час ми подружились і були розрадою одна для одної. Пройти всі труднощі та непорозуміння допомагали наші керівники та куратори, які впродовж усієї практики підтримували нас. Вони допомагали адаптуватись, підказували, як діяти в тій чи іншій ситуації і навіть залагоджувати конфлікти.

    Перші місяці практики були дуже важкими. Адже йде процес адаптації до роботи. Я готувала мармелад з полуниць, вишень, абрикос, обліпихи; желе з смородини, горобини; сік з яблук, груш та горобини. В мого фермера був свій невеликий фруктово-овочевий магазин, де ми сортували продукцію, викладали все на полиці, робили морозиво та каву для відвідувачів, а іноді самі продавали продукцію. Нам пощастило побувати на великому ринку в Берліні, де фермер вивозив продавати фрукти та овочі. Це неймовірні емоції… Ти зустрічаєш сотні людей, заводиш нові знайомства.

Ми познайомились з одним  журналістом, який взяв у нас інтерв’ю і запросив на фотосесію. Так  наші фото опинились на перших сторінках німецької газети.

В кінці липня був головний семінар, на якому ми знову зустрілись з усіма практикантами.  На нас чекали багато екскурсій, нові знання та захоплюючі враження. Ми відвідали ряд підприємств, скуштували неймовірно смачний хліб, німецьке пиво і біоовочі. І знову всі відправились на практику. За короткі дні семінарів ми встигали подружитись та їздили один до одного в гості. Працюючи ми  встигали також подорожувати: прогулювались Берліном, відвідували виставки, насолоджувались мистецтвом, пропливали 6 км на каное, ходили в походи, відпочивали на мальовничому озері тощо.

В кінці серпня, як і в Україні, так і в Німеччині приходить час збирання урожаю. Оскільки в нашого фермера були  великі плантації картоплі та гарбузів, ми допомагали збирали плоди. А  про дуже велике різноманіття сортів та їх особливості ми охоче розпитували фермера. Приємно, що нам дозволили взяти декілька картоплин та гарбузових насінин додому для  розведення.

Так дуже швидко пройшов час, ми лише почали звикати та адаптувались, але потрібно було їхати на завершальний семінар. Я дуже задоволена, адже отримала значний досвід, нові знання, вивчила мову, завела багато знайомств, тому залюбки поїхала б ще. Думаю варто спробувати, і впевнена – Вам пощастить!»